Чому європейським політикам корисно відвідувати Донбас
Пригадуєте, скільки було підсміювань та іронізування, коли Петро Порошенко чи Павло Клімкін підбивали когось із знакових зарубіжних гостей відвідати близькі до лінії фронту території. А дарма.
Читайте також: Чому Австрія невдовзі приверне увагу всього світу
Для нинішнього покоління європейських чи американських політиків, які ніколи не бачили війни, максимум
– руїни повоєнної Боснії, це дуже сильний стрес і моральний виклик. І до того ж амбіції зашкалюють та самооцінка росте, як на дріжджах. І чим більше антуражу (бронежилет, каска, морпіхи з боків, сліди свіжих обстрілів попереду), тим більше відчуття власного героїзму та причетності до вирішення долі світу. Це трошки іронічно, але психологія – таки точна наука, як би це не висміювали.
До чого вся ця передмова? Маю на увазі сьогоднішні, 15 травня, амбітні заяви міністра закордонних справ Австрії Себастіяна Курца. Починав він кар`єру не лише як наймолождший міністр у ЄС, але й як поміркований москвофіл. Тоді він добряче полоскотав нерви нашим дипломатам пропозиціями зняти санкції з Московії чи вимагати більших поступок від України. Після візиту на Донбас у перший же тиждень виконання місії голови ОБСЄ поведінка й риторика міністра різко змінилася.
Читайте також: Як сприймають Україну ті, хто значною мірою визначає політику Європи
А зараз Себастіян Курц поведе австрійських консерваторів на вибори й має всі шанси стати канцлером Австрійської республіки. Дружнім до України канцлером, який відчуває свою особисту причетність до долі України, адже "ходив під кулями на лінії фронту". І те, що до фронту там ще трохи було, а кулі над головою не свистіли, вже не матиме значення.
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер: