Як любов до корита перемогла любов до Львова
23 июня 2017 г., 22:54:00
1377
Тяжко писати про людей, яких ніби підтримував і за яких дуже просив голосувати на виборах до ВР у 2014 році колектив своєї фабрики
Я знаю, що багато читачів зараз скажуть, що я тим самим підтримую владу. Але якщо ви подивитесь, як я відношусь саме до цієї влади моральних підарасів, то зрозумієте. Хто хоче зрозуміти – той точно зрозуміє, що для цієї влади я можу зробити тільки одне. Коли над ними відбудеться справедливий народний суд – Народний Трибунал (а це єдине, у що я щиро вірю і чекаю з нетерпінням) і буде винесено справедливий вирок – я запишуся в чергу, щоб виконати його.
І якщо мені випаде честь це зробити – перед вироком я дам їм можливість покаятись перед Народом України. Ось яка в мене до них «любов».
Хто читає те, що я пишу – не зв’язуйте мене з владою, з політикою. Я пишу те, що бачу, чую, аналізую. Ніхто мені за це не платить і не може платити по одній причині: це – не мій бізнес, це – моє хобі. Я пишу те, що відчуваю душею, а моя душа не продається.
Зараз по суті того, що хотів донести до своїх читачів. На початку я мав на увазі, «партію» Самопоміч або більш відому в Україні як «Партія сміття Садового». І мова тут піде саме про деяких членів «партії» і саме сміття. Вони нічим не відрізняються, але почнемо зі сміття – це більш важливо.
Спеціально для моїх земляків, деякі із них навіть голосували за це чучело, яке завалило місто Львів сміттям. Я прекрасно розумію, що це політична розправа над цим опудалом Садовим, яку робить інше опудало – моральний підарас, любитель красти старовинні книжки, жополиз турецького підданого Петра Ібрагімовича Бендера, Ігор Гринів.
Між іншим Гринів також львів’янин, який дуже любить Львів та львівян, але любов до корита перемагає. Ось це і є моральний підарас, який для того, щоб вислужитися перед турецьким підданим готовий довести своє рідне місто до катастрофи. Це якраз яскравий випадок, де пани чубляться, а люди топляться у смітті.
Ви запитаєте, чому турецько-підданий Петро Ібрагімович? Ви все зрозумієте, якщо проаналізуєте його вояж до США, але сьогодні говоримо про інше сміття – про побутові відходи.
Якби (не дай Бог) сталось, що я був мером міста Львова, в такій ситуації для мене був би один вихід – відставка, щоб врятувати місто і людей, а не скиглити і триматись за це крісло, як воша кожуха.
Я б дав можливість комусь іншому «взяти і зробити», сам пішов би в опозицію і слідкував, як все виконується, розповідав би жителям, а вони вже тоді вирішували би, хто правий. Мені здається, це – супервихід. Так роблять всі політики, які дійсно не бояться втратити владу, а ідуть повторно на вибори, щоб показати всій країні, що народ їх підтримує і таким чином втерти носа моральному уроду Ігору Гриніву і закрити рот Офшорному.
Таким, як Садовий дуже страшно втратити владу, а разом з нею – все, тому що в кожному регіоні мер має найбагатшу родину після того, як побув кілька років на посаді. А після того, як мер втрачає владу – втрачає дуже великі гроші, зате отримує багато кримінальних справ.
Коли людина на посаді, всі справи легко закриваються, тому з комунальним майном поводяться як зі своїм власним – кому квартира, кому приміщення в центрі, в залежності від рівня злочину, який можуть пред’явити.
Так само і у Львові: поки при владі – ти на білому коні. А що ж люди? Це не «люди», це – «електорат», а електорат можна купити.
Проблема побутових відходів існує у Львові дуже давно, ще з часів Радянського Союзу. Вже в той час там більше ніж в інших місцях хворіли діти, була забруднена вода і т.д. Але тоді було набагато легше – жителям Грибовичів, де знаходиться сміттєзвалище, закривали рот.
Одні мої знайомі, колишні львів’яни, які зараз проживають за кордоном, разом з німецькими інвесторами приїхали до Львова. Садовий тоді тільки почав працювати. Йому запропонували побудувати сміттєпереробний завод, добре знаючи проблеми Львова зі сміттям.
Вони довго вели переговори, які ні до чого не призвели, і у Львові так і не з’явилося заводу. Після чого побудували завод у Рівному, який вже давно працює і, по слухам, частину сміття сьогодні забирає у Львова на переробку.
Це, як кажуть в Україні, є доконаний факт, а проти фактів не попреш. Можна що завгодно говорити про завод у Рівному, але за ці 6-8 років можна було розбудувати в рази більший, якби почати ще тоді. І саме головне – люди інвестували свої гроші. А я думаю, що саме у гроші тоді все впиралося. Не у хабар або частку в бізнесі – я не можу стверджувати, бо не знаю.
На відходах гроші можна заробити швидше і без слідів їх розкрадання. За вивіз і утилізацію відходів платить кожен житель, кожен офіс, кожне підприємство. Також ще виділяються додаткові кошти з бюджету. А тепер порахуємо: якщо є підприємство – воно приймає відходи, попередньо їх зважуючи. Воно веде облік, і тоді всім відомо, скільки відходів було вивезено кожного дня. Таким чином, тяжко самому вкрасти різницю, бо треба ділитися, а не хочеться.
Наприклад, збираємо 100 тонн відходів в день, а грошей списуємо як за збір 200 тонн. В залишку можемо легко вкрасти грошей за 100 тонн відходів. Коли є сміттєпереробний завод – є накладні, облік і красти стає тяжче. А у чиновників чим менше свідків, тим краще спати, а коли свідків багато – стає тяжко красти, тому нам переробка не потрібна.
Щодо сміття в самій партії – а це вже конкретні люди: Садовий, Сироїд, Соболєв, Грішин і Семенченко. Чому Грішин і Семенченко – тому що по розміру виглядає як двоє. Це ті люди, які при мені перед двохтисячним колективом Житомирської кондитерської фабрики перед виборами в 2014 році клялись у відданості людям, що будуть робити все тільки для людей, збільшувати робочі місця, дбати про добробут і т.д. Так палко про все говорили, що навіть я повірив.
Добре пам’ятаю, що навіть запитав, якщо колектив за них проголосує, чи планує Самопоміч об’єднуватись з Порошенком, тому що ми всі знали, що він собою представляє. Навіть перед виборами президента я, виступаючи на зборах колективу, пояснював людям, що якщо вони виберуть президентом Порошенка, тоді навіть картопля в Україні буде називатись Рошен. Зараз люди кажуть, що і колорадського жука називають Рошен.
На запитання про об’єднання з Рошеном, вони палко заявляли, що будуть запитувати у своїх виборців як їм діяти. Чи вони запитували у нас, коли об’єднувалися? Чи вони запитували у своїх виборців, коли людей викинули з підприємства моральні підараси, і люди залишились без роботи? НІ!
У них є відмазка, що в господарські справи вони не втручаються. Але справа фабрики – це не господарський спір. З ким я спорю? Хто мій опонент? Як його звати? Його не існує! Захоплення Житомирської кондфабрики – це бандитський грабіж цілого підприємства моральними підорами при владі.
Охарактеризую усіх тих персонажів, про яких я згадую вище.
Садовий – маніпулятор, брехун, який нічим не відрізняється від Офшорного, тільки поки що має менше поле для брехні і т.д.
Сироїд – добре пам’ятаю її виступ в Житомирі. «Ми ідемо в політику, щоб працювати для людей, щоб їхнє життя ставало кращим, щоб вони не думали про завтрашній день» – говорила вона на зустрічі перед виборами.
Після виборів до Сироїд звернувся один наш працівник: «пані Сироїд, ви знаєте які проблеми має Житомирська кондфабрика, не могли б ви виступити з підтримкою колективу? Ми за Вашу партію Самопоміч і вас особисто майже всі на виборах проголосували».
Відповідь Сироїд: «а я тепер заступник голови ВР і відношення до Самопомочі ніякого не маю».
Соболєв – Єгорушка співав як соловей, що і як він буде робити для людей, результат – пшик. Цей негідник підтримав люстрацію, яку засудив весь світ і таким чином всіх професійних людей залишив без роботи, а на їх місце прийшли такі негідники, як він сам.
Ви всі шукаєте зрадників поміж звичайних людей і один одному навішуєте ярлики, не бачите руйнівників держави у себе під носом.
Цього негідника з тріском вигнали з партії «Воля», а Садовий підібрав, бо велику тягу має той персонаж до сміття. Грішин-Семенченко – людина, яка відмовляється він імені і прізвища, яке йому дали батьки, або ментально хвора або шахрай, який щось хоче заховати, і тому такому не місце в політиці, а тим більше у ВР.
Отже, думайте і робіть висновки. Житомиряни сто відсотків не будуть більше підтримувати і голосувати за цих хамелеонів. Їх місце на смітті історії разом зі всіма відходами.
Їх лозунг «Візьми і Зроби» – це розводняк лохторату і працівників фабрики в тому числі.
Але нас можна обдурити тільки один раз.
А партію «Самопоміч сміття Садового» вже нічого не врятує. Сміття є сміття.
Злочинці при владі: Порошенко, Гройсман, Турчинов, Парубій, Аваков, Петренко, Луценко, Грицак, Яценюк, Гонтарєва, Пашинський, весь до одного Бандитський фронт і вся фракція Блоку панамських патріотів.
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
