Змова року: “багатоходівка” від вагонних магнатів і оточення Грановського

09 июля 2017 г., 22:06:13   1035   0

Взимку цього року Укрзалізниця заявила про масштабні плани закупівлі вантажних вагонів у приватних виробників. 3000 вагонів на суму близько 3 мільярдів – це найбільше оновлення рухомого складу з часів «лізингових» контрактів Юри «Єнакієвського» (2010-2013роки).

Звісно ж, така закупівля не могла не привернути увагу «комбінаторів» сучасності. Але про все по порядку.

Лютий

Оголошені на 3 мільярди гривень тендери не відбуваються. Причина проста і прозаїчна – вагоновиробники (зокрема «Крюківський ВБЗ» Приходька, «Азовмаш» Іванющенка (Єнакієвського) і «Дніпровагонмаш» Тігіпка) домовляються про те, що компанії не йдуть на тендери і починають «медіа атаку» з вимогою підвищення очікуваної вартості.

Ціну за один вантажний напіввагон в 833 тисячі гривень без ПДВ вагоновиробники називають економічно необґрунтованою і просять Прем’єр-міністра «розібратися» з питанням.

В цей же час представники Укрзалізниці стверджують, що це саме та ціна, за якою вагони будують на залізничних підприємствах (Дарницький, Стрийський та Панютінський вагоноремонтні заводи) і підтверджується ринковими цінами. «Середньоринкова вартість одного напіввагона на ринку України у грудні 2016 року – січні 2017 року становила  29 – 30 тис. дол. США (або 814 – 843 тис. грн. без ПДВ за курсом НБУ)»,- запевняють в УЗ.

Слова представників Укрзалізниці також підтверджують експерти в цій сфері, наголошуючи на тому, що в листопаді 2016 року ті ж самі вагоновиробники поставляли залізниці вагони за ціною 790 тисяч гривень без ПДВ (або 950 тисяч з ПДВ). Тобто за період з листопада по лютий Укрзалізниця підвищила очікувану вартість на 7,5% і це начебто той показник, який відповідає коливанню цін на ринку України.

Березень

Наприкінці березня вагоновиробники починають другу хвилю атаки. Тепер аргументом вагонобудівників стає певний протокол експертної комісії, до складу якої зокрема увійшли представники кількох міністерств.

За результатами роботи цієї комісії встановлюється, що економічно обґрунтованими витратами на матеріали запчастини та енергоресурси одного напіввагону  станом на 24 березня є сума в 812 тисяч гривень без ПДВ.

Також у повідомленні зазначається, що значення прямих витрат на  виробництво вагона на модернізованих візках становить 857 тисяч гривень без ПДВ. І далі представники «Крюківського ВБЗ» оперують саме цією вартістю:

«Пам’ятайте, Укрзалізниця виставила на тендері закупівельну ціну 833 тисячі грн.?  А тільки прямі витрати за станом на березень становлять понад 857 тисяч! І тенденція до збільшення цін на металопрокат, лиття і поковки триває»,- зазначається в емоційному зверненні «Крюківського вагонобудівельного заводу» від 4 квітня до віце-Прем’єр-міністра Володимира Кістіона.

Але знову ж таки, 857 тисяч – вартість озвучена наприкінці березня, а 833 тисячі – ціна почтаку лютого. Динаміка цін на ринку за цей період складала близько 5%. Тож робити пряме порівння двох величин досить маніпулятивно.

Звівши до купи цифри, розуміємо, що причиною відмови приватних компаній є надто низький прибуток.

Окрім цього, ні Крюківський завод, ні інші виробники, скоріше за все, й не змогли б до кінця року здійснити виробництво такого обсягу вагонів (3000 одиниць). Причиною цього є те, що вагоновиробники фактично втратили більшість своїх працівників із 2014 року, коли для українських компаній закрився ринок Росії і більшості країн СНД. Укрзалізниця ж почала купувати вагони тільки фактично з минулого року.

Через дефіцит кадрів і збої в роботі «Крюківський ВБЗ» минулого року  не зміг вчасно виготовити 21 пасажирський вагон для залізниці, поставивши у визначений договором термін тільки 9 вагонів.

Тож ризикувати брати на себе зобов’язання по виробництву тисячі вантажних вагонів не маючи «запасу» в прибутку, очевидно, не хотілось нікому.

Квітень

І тут у дію вступають невидимі сили українського політикуму. Невідомо, чи то Кабінет міністрів дослухався до благань вагонних «магнатів», чи причиною стали особисті домовленості з певними впливовими фігурами, але залізниця таки піднімає очікувану вартість напіввагонів. І не просто піднімає, а одним помахом тендерного пера втілює всі мрії вагоноробів країни.

Рівно за 2 місяці після того, як член Правління УЗ Іренуш Василевський називав обгрунтованю ціну вагона в 833 тисячі гривень, залізниця оголошує нові тендери з ціною 1 мільйон 20 тисяч гривень без ПДВ. Тобто на 22% вище за ту вартість, яку виправдовували на залізниці.

Тепер за ті ж 3 мільярди гривень залізниця вже планувала купити не 3000 вагонів, як в лютому, а 2465 вагонів.

Отже, ми отримуємо менше вагонів за ті ж самі гроші. Кому це вигідно?

Якщо ж рахувати від цін листопада, то на ринку України вартість металопрокату зросла на 13%, а от ціна вантажного вагону аж на 29%. Тобто назвати таке підвищення економічно обґрунтованим не повернувся б язик  навіть у продавця баштанів на одеському ринку.

Травень

У травні за справу з «доданою вартістю» береться Національна поліція. В НП заявляють, що очікувана вартість закупівлі завищена щонайменше на 76 тисяч гривень на одному вагоні. А можливі збитки, які може отримати компанія від таких цінових «американських гірок», становлять не менше 185 мільйонів.

Голова правління Войцех Балчун називає цю кримінальну справу політичним тиском. Наголошуючи, що вагони ще не закуплені, а отже, про який злочин може бути мова. Окрім цього, в залізниці тонко натякають на політичний присмак кримінальної справи через те, що вона відкрита не НАБУ або прокуратурою, а саме підконтрольною Міністру Авакову Нацполіцією.

Та не будемо шукати політичний слід в очевидній справі: є ринок вагонобудування, розділений між дуже обмеженим  колом осіб, які, як показує досвід, можуть легко знаходити спільну мову. І є цінова пропозиція під це «коло осіб», яка явно не пишеться в жодні рамки здорового глузду. До того ж, жодних обґрунтувань або досліджень, які б пояснювали причину і місце народження очікуваної вартості в 1 мільйон 20 тисяч за один вагон, світ так і не побачив.

Червень

Тим часом в тендерах наближалася пора, коли на сцену мали вийти головні дійові особи – учасники з ціновими пропозиціями. І тут мало хто очікував побачити, щось нове. Протягом тривалого часу великі тендери на вагони розігрували «КВБЗ» та «Дніпровагонмаш». Тендери поменше інколи діставались ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», який пов’язують з оточенням біглого Януковича.

Та тільки цього разу п’єса пішла за новим сценарієм. Учасниками 11 тендерів на 3 мільярди гривень стають:

Найголовнішим учасником стає «прокладка» ТОВ «Маскмед Інтернейшнл», яка бере участь в усіх тендерах на 3 мільярди. Фірма пропонує вагони виробництва ТОВ «Трансмаш ЛТД», заснованого 2 роки тому. Кінцевими бенефіціарами ТОВ «Трансмаш ЛТД» є мешканці Кіпру Марія Милона та Георг Кіроу.

Нібито виробник вагонів прописаний за адресою Дніпропетровська область село Любимівка, вул. Чаплинська 1-а. За цією адресою розташоване виробниче приміщення поблизу Любимівського кар’єру. Найцікавіше, що в цьому районі немає залізничних колій. До найближчої залізничної гілки близько 20 км, тож як доставляють вагони з «виробництва» сказати важко.

ПАТ «Крюківський ВРЗ» і ТОВ «В.Н.В.», зрозуміло, пропонували вагони кременчуцького виробництва, але пішли тільки на 4 тендери на суму 1,5 мільярди гривень.

Іще на 4 тендери пішли ПАТ «Дніпровагонмаш» і ТОВ «Машбудінвест», які пропонували вагони виробництва заводу Тігіпка.

ТДВ «Попаснянський ВРЗ» запропонувало свої вагони, а от ТОВ «ДМЗ «Карпати» - білоруські (Могильов). ТОВ «Вагонобудівельник» подав пропозицію на вагони російськкого, білоруського виробництва і українського «Азовзагальмашу», записаного на кіпрський офшор «Азовмаш Холдінг Лімітед», який контролюється Юрієм Іванющенком (Єнакієвським).

Звівши результати докупи, ми бачимо вінегрет інтересів Приходька, Тігіпка, Іванющенка, «людей Грановського» і нового керівництва Південно-західної залізниці. Причому, тендерні пропозиції розподілені за певним принципом: у всіх тендерах є тільки 3 учасники, не більше і не менше. Комбінації учасників майже не повторюються. І тому добре видно, що вистава на 3 мільярди кимось вміло зрежисована і має свого сценариста.

Але в чотирьох тендерах на 1165 вагонів фірми допускають похибку – ПАТ «КРВБЗ» і ТОВ «Максмед Інтернешнл» при завантаженні документів в ProZorro переплутали банківські гарантії і завантажили документи не з тим номером тендеру.

ТОВ «ДМЗ «Карпати» і ТОВ «Вагонобудівельник не подали договорів і підтвердження дилерських відносин із СЗАО «Могильовський вагонобудівельний завод», вагони якого запропонували.

Отже, ці тендери будуть відмінені, а Укрзалізниця вже поспішила оголосити їх повторно.

В семи тендерах, які будуть розіграні вже зовсім скоро, в грі залишаються фірми Приходька, Тігіпка,  «донецькі» з «Попаснянського ВРЗ» і оточення Грановського. Причому, саме роль «Максмед Інтернешнл» викликає найбільше питань, бо тільки ця фірма заявилася на всі тендери. Отже, вона або не була присутньою, коли роздавали «колоду», або ж сам «Максмед» цю колоду і тасував і буде наглядати, щоб всі грали «за правилами».

А правило, як відомо, в цьому бізнесі одне: плати або іди.

Цікаво, що з тендерів вилетіли люди Єнакієвського  і фірма директора Південно-західної залізниці. Але вони можуть підготуватись до реваншу за 2 місяці.

Липень

І от барабанний дріб. 10 липня – початок аукціонів у тендерах на закупівлю 1300 вагонів на понад 1,5 мільярди гривень…

Стаття буде доповнена після завершення аукціонів 10.07.2017р.

ZБК

Читайте еще

15:55 ДЕ КІНЬ? АБО ПРО МАСОВІ ЗЛОВЖИВАННЯ ВІДДІЛУ ОСВІТИ ТА ДИТСАДКА №3 «КАЗКА»

11:06 Директора поза законом, або Чому бердянська влада порушує трудове законодавство

10:00 Володарі українських надр в окупованому Криму

09:45 Київська ОДА приховала суспільно-важливу інформацію. Суд став на сторону запитувача!